У випадку відключення електроенергії зупинитися все електрообладнання і горіння в теплогенеруючих установках поступово припиниться. Видалення надлишкових піролізних газів проводитися через аварійні клапана скидання тиску, які передбачені в кожному виробі. Їх слід відкривати вручну у разі виникнення аварійно-небезпечних ситуацій.

Кожні 10% вологості палива знижує питому теплоту згоряння 1 кг (1 м3) на 0,5 кВт. Тому, наприклад, для отримання 1 МВт теплової енергії при спалюванні тріски вологістю 20% (висушена тріска) потрібно спалити 350 кг пального на годину, а їли її вологість 50% (свіжо запилена) – вже 660 кг на годину.

В залежності від виду, якості і зольності палива період між чищенням устаткування коливається: при використанні палива з більшою зольністю чистку обладнання необхідно проводити частіше і на оборот, але чистка обладнання повинна проводитися не рідше 1 разу на 24 години роботи. У середньому чищення обладнання займає 30…60 хв.

Щільність деревини твердих порід становить 720 кг на м3. Так як дрова неможливо укласти щільно, то обсяг дров вимірюється в складометрах. В одному складометре 0,7 м3. В камеру завантаження котла об’ємом 1 м3 теоретично можна укласти один складометр дров. На практиці виходить менше за рахунок того, що в камері вже є деяка кількість дров чи вугілля. Плюс до цього щільно укладати дрова в розжарену камеру незручно. Тому укласти в камеру об’ємом 1 м3 більше ніж 0,25 м3, що складе 180 кг, практично неможливо. Повірте, це перевірено на практиці. Отже, в 1 м3 об’єму камери завантаження котла 180 кг дров.

Час роботи твердопаливного котла на одному завантаженні дров обчислюється за формулою:
T = (VK * 180) / P де, Vk – об’єм камери завантаження котла; Р — витрата дров на годину.

Для прикладу розрахуємо витрата дров та інтервали між завантаженнями дров котла з ККД 90% і об’ємом камери завантаження 0,1 м3, опалюють приміщення об’ємом 300 м3 (площа 100 м2 і висота стелі 3 м):

Витрата дров складе (в кг):
(0,017 * 300) / (4 * 0,9) = 1,4

Інтервал завантаження котла складе (год):
(0,1 * 180) / 1,4 = 12,8

Всі наші теплогенератори серії ТПГ оснащені запатентованим вузлом гарячого дуття. Даний винахід дозволяє нагріти повітря, що йде на піддув, до температури 350…400°С, що саме по собі є запалює середовищем. Це в поєднанні з використанням похилих колосників в топці, на яких відбувається підготовка палива (попереднє висушування) дозволяє спалювати паливо з широким спектром вологості – до 60% (вологість свежеспиленной деревини). Саме ця особливість вигідно відрізняє наше обладнання від дорогих зарубіжних аналогів, що працюють з паливом вологістю до 20%, тобто потребують попередньої підготовки, а відповідно, і додаткових тимчасових і грошових витрат.

Це пов’язано з тим, що обладнання може спалювати різного типу паливо, яке має різну питому теплоту згоряння. Верхня межа потужності, як правило, вказується при використанні в якості палива деревної пелети з питомою теплотою згоряння 4,7 кВт/кг. Нижня межа потужності – для тріски або тирси з питомою теплотою згоряння 2,3…2,5 кВт/кг. Тому при підборі теплогенеруючого обладнання необхідно враховувати яке паливо буде використовуватися.

Теплогенератор працює на різноманітному сипучому органічному паливі, фракцією до 50 мм і природною вологістю до 60%. До такого палива відносяться: тирса, стружка, щипа, лушпиння, відсів від переробки с/г продукції і т.д. Найбільш енергоефективним паливом прийнято вважати пелету, це пояснюється тим, що вона відрізняється низькою вологістю (8–12%), високою щільністю (в 1,5 рази більше дров) і низьким вмістом золи (не більше 3%). Теплогенератор серії ТПГ не призначений для роботи на вугіллі, торфі, соломі і солом’яній пелеті.

У випадку, якщо у вас немає відходів власного виробництва, які можна використовувати для отримання теплової енергії, паливо можна купувати на підприємствах, які спеціалізуються на його виробництві. Це найбільш простий, але в той же час найдорожчий спосіб придбання твердого палива. Альтернативою може слугувати самостійне виробництво палива шляхом подрібнення дерев’яних колод і отримання деревної щипи. Крім того паливо для теплогенератора можна купувати на найближчих лісопилках, пилорамах, фермерських господарствах, шляхом збирання придорожніх територій і т.д.

У випадку, якщо для отримання теплової енергії ви використовуєте обладнання, що працює на газу або дизельному паливі, то для визначення необхідної потужності теплогенератора достатньо знати реальні витрати палива існуючого обладнання.

Приклад.

Припустимо, що для отримання необхідної кількості тепла ви витрачаєте 150 м3 природного газу за годину і бажаєте перейти на щипу із деревини, то використовуючи таблицю теплотворення можна визначити, що для отримання 3кВт теплової енергії необхідно спалити 1 кг щипи або 0,326 м3 газу. Відповідно при спалюванні 150 м3 газу ви отримуєте 1380 кВт енергії, і враховуючи втрати на теплообміні (30%) отримуємо необхідну потужність теплогенератора 1800 кВт. В тому випадку, якщо ви раніше не стикалися з виробництвом теплової енергії, то для того щоб визначити необхідну потужність теплогенератора необхідно враховувати обсяг повітря або води, який вам необхідно нагріти. Так, наприклад, для отримання 25000 м3 теплого повітря в годину потрібно витратити 1МВт теплової енергії.